СЛАВУТИЦЬКА МІСЬКА РАДА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Додаток 1
до рішення Славутицької міської ради
__________ № ____________
 
Положення
про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
 
1.    Платники податку
1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а)    якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б)    якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в)    якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
 
2.    Об’єкт оподаткування
2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому чисті його частка.
2.2. Не є об’єктом оподаткування:
а)    об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б)    об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в)    будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г)    гуртожитки;
ґ)     житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;
д)    об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е)    об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є)    будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж)   будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з)    об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та параолімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
 
3.    База оподаткування
3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
 
4.    Пільги із сплати податку
4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшуються:
а)    для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б)    для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в)    для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
4.2. Надається пільга із сплати податку на житлову нерухомість у розмірі 100% наступним категоріям громадян:
а) особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме:
- учасники бойових дій;
- учасники війни;
- члени сім’ї загиблого (померлого);
- інваліди війни;
б) особи на  яких поширюється дія Закону України «За особливі заслуги перед Батьківщиною», а саме:
- особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
- вдови (вдівці) осіб, які мали особливі заслуги перед Батьківщиною;
в) особи, на  яких поширюється дія Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»  (ст. 6-1; ст.  6-2; ст. 6-3);
г) особи, на яких поширюється дія Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі:
- опікуни, піклувальники дітей померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
- особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1;
- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до категорії 1 та категорії 2;
- діти–інваліди, захворювання щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою;
д) особи, на  яких поширюється дія Закону України  «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме
- інваліди 1 групи;
- інваліди 2 групи;
е) особи, на яких поширюється дія Закону України  «Про охорону дитинства», а саме:
- багатодітні сім’ї.
4.3.   Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до:
- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 4.1 цього Положення;
- об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
 
5.    Ставка податку
5.1. Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування і визначені в таблицях 1, 2 цього додатку.
 
6.    Податковий період
6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
 
7.    Порядок обчислення суми податку
7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а)    за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1. пункту 4. цього Положення, та відповідної ставки податку;
б)    за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1. пункту 4. цього Положення, та відповідної ставки податку;
в)    за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1. пункту 4. цього Положення, та відповідної ставки податку;
г)    за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м. (для квартири) та/або 500 кв. м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчислено з гідно з підпунктом 7.1. пункту 7. цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцем знаходження кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформує відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам-нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
-      об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
-      розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
-      права на користування пільгою із сплати податку;
-      розміру ставки податку;
-      нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
7.5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
 
8.    Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком
8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця,  в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
 
9.    Порядок сплати податку
9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
 
10.     Строки сплати податку
10.1.  Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а)    фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б)    юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
 

Таблиця 1
 
Розміри ставок податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової нерухомості
 

№ з/п	Типи об’єктів житлової нерухомості	Ставка податку, відсотки
1.	Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень	0,22
2.	Квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання	0,22
3.	Прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну	0,0
4.	Котедж - одно-, півтораповерховий будинок  житлової  площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною  ділянкою	0,22
5.	Кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів	0,22
6.	Садові будинки - будинки для літнього (сезонного) використання, які в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не  відповідають нормативам, установленим для житлових будинків	0,22
7.	Дачні будинки - житлові будинки для використання протягом року з метою позаміського відпочинку	0,22

 

Таблиця 2
Розміри ставок податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, для об’єктів нежитлової  нерухомості
 

№ з/п	Типи об’єктів нежитлової нерухомості	Ставка податку, відсотки
1.	Будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, табори для відпочинку, будинки відпочинку	0,5
2.	Будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей	0,5
3.	Будівлі офісні (в т.ч. їх частки) - адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей промислових підприємств, крім площі цих будівель, яка здається в оренду, лізинг, позичку, тощо	0,0
4.	Будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування	0,5
5.	Будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки)	1,5
6.	Будівлі для публічних виступів (крім казино, ігорних будинків)	0,1
7.	Гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки	0,1
8.	Гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки в гаражно-будівельних кооперативах	0,1
9.	Господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та прибудови до них, які не використовуються в комерційних цілях	0,0
10	Інші будівлі	0,5

 
 
Секретар міської ради                                                                В.В. Борисов

Додаток 2
до рішення Славутицької міської ради
__________ № ____________
 
Положення про транспортний податок
 
1.    Платники податку
1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2. цього Положення є об'єктами оподаткування.
 
2.    Об’єкт оподаткування
    2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
 
3.    База оподаткування
3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 цього Положення.
 
4.    Ставка податку
4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 (двадцять п’ять тисяч) гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1. пункту 2. цього Положення.
 
5.    Податковий період
5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
6.    Порядок обчислення та сплати податку
6.1.   Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
6.2.   Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
6.3.   Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
6.4.   Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт
6.5.   У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
6.6.   За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
 
7.    Порядок сплати податку
7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
7.2. У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року, податок сплачується за період  з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) 5 років.
7.3. У разі незаконного заволодіння третьою особою легкового автомобіля, який відповідно до пункту 2.1 цього Положення є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного  заволодіння легкового автомобіля, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора, чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
7.4. У разі незаконного заволодіння третьою особою легкового автомобіля, який відповідно до пункту 2.1 цього Положення є об'єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня  внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня  складення постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.
7.5. Фізичні особи-платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.
 
8.    Строки сплати податку
8.1. Транспортний податок сплачується:
а)    фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б)    юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
 
 
Секретар міської ради                                                                  В.В. Борисов

Додаток 3
до рішення Славутицької міської ради
__________ № ____________
 
Положення про плату за землю
 
1.     Платники земельного податку
1.1.  Платниками є власники земельних ділянок, власники часток земельних ділянок та землекористувачі.
 
2.     Об’єкти оподаткування
2.1.  Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, частки земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні .
 
3.     База оподаткування
3.1.  Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, яка затверджена рішенням міської ради від 08.07.2011 № 335-10-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Славутича Київської області (станом на 01.01.2010) та введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста Славутича Київської області».
 
4.     Ставка земельного податку
4.1.   Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 (одного) відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування 1 (один) відсоток від їх нормативної грошової оцінки.
4.2.  Ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), встановлюється у розмірі 1 (одного) відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
 
5.     Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
5.1.  Від сплати земельного податку звільняються:
а)     інваліди першої і другої групи;
б)     фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
в)     пенсіонери (за віком);
г)     особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме:
-    учасники бойових дій;
-    учасники війни;
-    члени сім’ї загиблого (померлого);
-    інваліди війни;
д)     фізичні особи, визнані Законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
5.2.  Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 5.1. цього Положення, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
а)     для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,1 гектара;
б)     для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара.
5.3. Якщо фізична особа, визначена у пункті 5.1. цього Положення, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
 
6.     Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб
6.1.  Від сплати земельного податку звільняються:
а)     санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
б)    громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
в) дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
г) державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
д) державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
 
7.     Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
7.1.  Не сплачується земельний податок за:
а)     землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, кюветами, мостами;
б)     земельні ділянки кладовищ;
в)     земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
 
8.     Податковий період для плати за землю
8.1.  Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
 
9.     Порядок обчислення плати за землю
9.1.  Підставою для нарахування плати за землю є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин м. Славутичі Київської області та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9.2.  Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
9.3.  Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
9.4.  За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
9.5.  Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які надсилають (вручають) платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
9.6.  За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, земельний податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
а)     у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
б)     пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
в)     пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
 
10.   Порядок сплати плати за землю
10.   Плата за землю сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до місцевого бюджету міста Славутич Київської області.
 
11.   Строк сплати плати за землю
11.1.  Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
11.2.  Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
11.3.  Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
11.4.  Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
11.5.  Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
11.6.  При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
11.7.  У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
11.8.  Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
 
12.   Платники орендної плати
12.1.  Платниками є землекористувачі, з якими укладений договір оренди земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
 
13.   Об’єкт оподаткування орендною платою
13.1.  Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають в оренді юридичних та фізичних осіб.
 
14.   База оподаткування
14.1.  Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, яка затверджена рішенням Славутицької міської ради від 08.07.11 №335-10-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Славутича Київської області (станом на 01.01.2010) та введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста Славутича Київської області».
 
15.   Розмір орендної плати
15.1. Розмір орендної плати за земельні ділянки під розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та земельні ділянки під розміщення автозаправних станцій встановлюється у розмірі 10 (десяти) відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
15.2. Розмір орендної плати за землі житлової забудови (розділ 02 класифікації видів цільового призначення земель) встановлюється у розмірі 1 (одного) відсотку від їх нормативної грошової оцінки.
15.3. Розмір орендної плати за земельні ділянки, всіх інших категорій встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
15.4.  Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
 
16.   Умови внесення орендної плати
16.1.  Умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (Славутицькою міською радою) та орендарем земельної ділянки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк оплати та порядок її зарахування до бюджету застосовується відповідно до п. 8-11 цього Положення.
 
Секретар міської ради                                                                       В.В. Борисов

Додаток 4
до рішення Славутицької міської ради
__________ № ____________
 
Положення про єдиний податок
 
1.     Загальні положення
Положення про єдиний податок (далі – Положення) розроблене у відповідності до розділу ХІV Податкового кодексу України, яким встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Поняття, що застосовуються у цьому Положенні вживаються у значенні, визначеному Податковим кодексом України.
Дане Положення застосовується  до суб'єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і відповідають вимогам та критеріям, що встановлені нормами Податкового кодексу України до платників єдиного податку першої та другої груп платників, для яких фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Славутицькою міською радою.
Суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і відповідають вимогам та критеріям, що встановлені нормами Податкового кодексу України до платників єдиного податку третьої та четвертої груп платників сплачують єдиний податок відповідно до порядку та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
 
2.     Платники податку.
2.1.  Платниками податку є фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності першої, другої, третьої і четвертої груп платників єдиного податку, визначених Податковим кодексом України (далі – Податковий кодекс), а саме:
1)    перша група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з  торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом   календарного року не перевищує 300 000 гривень;
2)    друга група – фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) (va375202-05), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, які встановлені Податковим кодексом для третьої групи.
3)    третя група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
4)    четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
2.2.  При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою та розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовуються норми підпункту 291.4.1. пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.
2.3.  Не можуть бути платниками єдиного податку першої – четвертої груп суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці) визначені пунктами 291.5. та 295.5¹.  Податкового кодексу України.
2.4.  Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
2.5.  Для цілей цього Положення під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються види послуг, вказані у пункті 291.7. статті 291 Податкового кодексу України.
 
3.     Порядок визначення доходів та їх склад
Для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування визначення доходу такого суб'єкту господарювання здійснюється у відповідності до статтей 292, 292¹ Податкового кодексу України.
 
4.     Ставки єдиного податку
4.1.  Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
4.2.  Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Славутицькою міською радою для фізичних осіб-підприємців,  які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць у визначених Податковим кодексом України межах, а саме у таких розмірах:
1)    для першої групи платників єдиного податку за всіма видами господарської діяльності, визначеними Податковим кодексом України для цієї групи –  9 % відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2)    для другої групи платників єдиного податку за всіма видами господарської діяльності, визначеними Податковим кодексом України для цієї групи, – 9 % відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
4.3.  Відсоткові ставки єдиного податку для платників єдиного податку для третьої-четвертої груп встановлюються у розмірах, визначених пунктами 293.3, 293.5, 293.9 статті 293 Податкового кодексу України.
4.4.  У разі здійснення платниками єдиного податку першої  і другої  груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
4.5. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений  статтею 293 Податкового кодексу України для відповідної групи платників єдиного податку.
4.6.  Ставки єдиного податку для першої – третьої груп застосовуються у розмірах та з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 293.4 та пунктом 293.8 статті 293 Податкового кодексу України.
 
5.     Податковий (звітний) період
5.1.  Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку є  податковий (звітний) період встановлений статтею 294 Податкового кодексу України.
 
6.     Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
6.1.  Нарахування та сплата єдиного податку провадяться у порядку та у строки встановлені статтею 295 Податкового кодексу України.
 
 
 
 
7.     Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку
7.1.  Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку здійснюються у відповідності до статті 296 Податкового кодексу України.
 
8.     Особливості нарахування сплати та подання звітності
8.1. Нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку, їх відповідальність визначаються згідно зі статтями 297, 300 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
Інші питання  щодо застосування спрощеної системи оподаткування, які не врегульовані даним розділом, вирішуються відповідно до норм, встановлених Податковим  кодексом України.
 
Секретар міської ради                                                                       В.В. Борисов
                    
 

Додаток 5
до рішення Славутицької міської ради
__________ № ____________
 
Положення
про туристичний збір
 
1. Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до бюджету міста Славутича.
 
2. Платники збору
2.1 Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію м. Славутича та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають  у м. Славутичі, у тому числі на умовах договорів найму;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
 

3. Об'єкт  та база справляння збору

3.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 5.1 цього Положення, за вирахуванням податку на додану вартість.
3.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

3.3. Податкові агенти

3.3.1. Справляння збору здійснюється:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприєм­цями, які уповноважуються міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з міською радою.
 

4. Ставка збору

4.1. Ставка встановлюється у розмірі  одного відсотка до бази справляння збору.

5. Порядок обчислення, строк та порядок  сплати збору, строк та порядок подання  звітності  про обчислення і сплату збору.

5.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
5.2 Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
5.3 Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
 

6. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
 
 
Секретар міської ради                                                                       В.В. Борисов
 
 
 
 
 

1.

Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень

2.

Квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання

3.

Прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну

4.

Котедж - одно-, півтораповерховий будинок  житлової  площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною  ділянкою 

5. 

Кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів

6.

Садові будинки - будинки для літнього (сезонного) використання, які в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не  відповідають нормативам, установленим для житлових будинків

7.

Дачні будинки - житлові будинки для використання протягом року з метою позаміського відпочинку

1.

Будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, табори для відпочинку, будинки відпочинку

Будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей

3.

Будівлі офісні (в т.ч. їх частки) - адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей промислових підприємств, крім площі цих будівель, яка здається в оренду, лізинг, позичку, тощо

4.

Будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування

5.

Будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки)

6.

Будівлі для публічних виступів (крім казино, ігорних будинків)

7.

Гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки

8.

Гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки в гаражно-будівельних кооперативах

9.

10

Інші будівлі